Антоніна Шаленна
Факт чи інтерпретація? Різниця, яка має значення
Ми віримо, що те, що ми бачимо — це факти, об’єктивна реальність. Але якщо ми свідомо не направляємо своє мислення на аналіз, то насправді ми бачимо не об’єктивну реальсть, а власний монтаж цієї реальності.
🎬 Як у фільмі: наче дивишся сцену, але бачиш її через фільтр — музики, світла, монтажу, власного досвіду.
Доки ми не вмикаємо мислення, не намагаємось проаналізувати, що відбувається насправді, то діють автоматизми. Вся інформація, що нас оточує, пропускається через внутрішні фільтри, які базуються на глибинних переконаннях і світогляді (“те, яким я бачу світ”). І в нашу свідомість видається вже інтерпретація, а не об’єктивна реальність.
Проблема тут в тому, що нашу інтерпретацію ми сприймаємо за об’єктивну реальність.
Приклад:
Факт: Знайомий не відповів на повідомлення протягом двох днів.
Інтерпретація: “Йому байдуже” або “Я зробила щось не так” або “Він злий на мене”.
І поки ми варимось у власному сценарії — переживаємо, дратуємось, будуємо стратегії — ми не перевіряємо, що насправді відбулось.
🧠 Чому важливо бачити цю різницю?
⏺ Це дозволяє ясно мислити, а не емоційно реагувати. А це, в свою чергу, відкриває набагато більше можливостей. Ти починаєш бачити набагато більше варіантів і можливостей, ніж у своєму звичайному тунельному сприйнятті світу.
⏺ Це дозволяє управляти своїми реакціями, своєю поведінкою, своїм життям. Адже коли ти бачиш об’єктивну реальність, а не свої інтерпретації, ти краще розумієш, що можеш зробити.
⏺ Це прокачує здатність приймати рішення, а не “реагувати на домисли”.
❗️ У коучингу ми тренуємо цю навичку щосесії
Я часто прошу клієнтів зупинитись і подивитись:
І це не про знецінення емоцій. Навпаки — емоції дуже гарно підсвічують наші обмежуючі переконання та звичні патерни думок і поведінки.
✍️ Як тренувати це самостійно?
1️⃣ Коли щось вас тригерить, запитайте себе: що тут факт?
2️⃣ Запишіть ситуацію як набір фактів, а потім — як ви її сприйняли.
Приклад:
Факт: “Я запізнилась на зустріч”
Моє сприйняття: “У мене так завжди. Я ніколи не можу прийти вчасно. Я невдаха…” і далі може йти аутоагресія (самопоїдання) або агресія на інших (“це діти/чоловік винні, що я запізнилась”).
Відчуваєте різницю?
Тут ще важливо розуміти наступне: емоції не призводять до змін. Сильні емоції створюють ефект – “я понервувала, поемоціонувала і ніби щось поробила”. Психіка сприймає це як діяльність.
Але без аналізу фактів, без мислення і подальшої корекції поведінки, змін не буде. Буде тільки сильне емоціонування.
Факт: “Я запізнилась”.
Аналіз: “Це сталось тому, що я вийшла запізно. Бо думала, що мені потрібно 10 хвилин на те, щоб зібратися, а в реальності вийшло 20, бо в останній момент вирішила одягти блузку, а її потрібно було попрасувати.
Мої кроки: “Планувати завчасно, що одягнути. Підготувати кілька комплектів. Починати збиратися за 20 хвилин. Якщо цей час залишиться — прогулятися зайві хвилини.
🌱 Мислити — означає бачити.
Бачити — означає відділяти факти від інтерпретацій.
Відділяти — означає бути в контакті з реальністю.
Напишіть в коментарях ⬇️:
⏺ в яких ситуаціях вам складно побачити факти?
⏺ що вам допомагає виходити зі звичного сценарію?
P.S. До речі, письмові практики — прекрасний інструмент, щоб відокремлювати факти від інтерпретації.
