Здається, що ми щойно відзначали Новий рік, обирали слово року, створювали списки цілей… А вже літо. Середина. Половинка року.
І в цій точці — коли розумієш, що до кінця року залишилось всього 6 місяців, може виникнути багато емоцій. Найчастіше – неприємних.
Хтось дивиться на список із січня й відчуває провину. Хтось — злість: адже не вдалось здійснити заплановане. Хтось просто втомився і не хоче ні дивитися на цілі, поставлені на початку року, ні аналізувати минулі 6 місяців.
Але саме ця точка — не провал (хоча саме так це може відчуватися). Це можливість.
Можливість подивитись на себе теперішню і побачити:
- Ким я стала за цей час
- Що я пройшла
- Що змінилось в мені.
Подивитися не для того, щоб картати себе за те, що не вдалося. А для того, щоб підтримати себе, скоригувати маршрут, обрати нову точку фокусу. А може — нову точку опори.
Це момент, коли важливо не лише планувати друге півріччя, а дозволити собі чесну рефлексію:
- Що я планувала в січні?
- Що з того вдалося втілити?
- А що вже не актуальне і варте того, щоб відпустити?
Планування — це не лише «що зробити», а й «як я хочу почуватися»
Одна з помилок, яка веде до вигорання — планувати лише задачі, без врахування стану.
Саме тому я створила воркбук «Половинка року» — як простір, де можна не тільки поставити нові цілі, а й оглянути шлях, подякувати собі й перезібрати опори.
Тут немає списків «що ще треба встигнути». Є чесні питання:
- Чим я пишаюсь?
- Що мене надихало?
- Які мрії справдилися — навіть якщо я цього не планувала?
- Що залишилось для мене важливим?
📥 Завантажити воркбук «Половинка року» можна тут.
Що робити в середині року, якщо не виконала план?
Якщо ви не виконали всього, що планували — це не поразка. Це переконання минулих десятиліть — що можна втілити все, що запланувала. Головне — розписати ціль по SMART чи іншій техніці.
Але зараз це не працює. Як і не працює стара технологія підбиття підсумків — просто скласти список того, чого вдалось досягти та втілити за перше півріччя.
Це було правильно та розумно у світі, в якому ми жили до 2020 року. Але пандемія і потім війна повністю змінила зовнішню реальність, а ми продовжуємо жити за правилами старої реальності.
❗️ Докладно про це я розповіла на вебінарі “Життя у стилі SHIVA”.
Як же зараз підбивати підсумки?
Спроби підбити підсумки півроку з позицій “зробила/не зробила” призводять до відчуття безглуздості та безвиході.
Зовнішній світ настільки шарашить подіями та новинами, що добре, якщо ти хоч якось вивозиш це. Про які досягнення та підсумки може йти мова?
Але без підбиття підсумків є великий ризик скотитися в безодню зневіри та перестати відчувати, що ти кудись рухаєшся, що ти на щось впливаєш.
І ось нещодавно я зрозуміла, як зараз потрібно підбивати підсумки:
✏️ Фіксувати не досягнення, а зміни.
Не “чого я досягла”, а “що змінилося: всередині мене і зовні, у зовнішньому світі?” Як я реагувала на виклики? З чим впоралася?
Іноді на зовнішньому плані нема чого записати як досягнення і ми знецінюємо себе. Але якщо подивитися, яка внутрішня робота була зроблена в цей період, то це надає сили. І навіть якщо мені просто вдалося впоратися із викликами зовнішнього світу, то це вже багато.
Тому, підбиваючи підсумки першої половини року, спробуйте подивитися не тільки на досягнення та реальні результати, а й на внутрішні зміни, і те, як ви справлялися із зовнішніми викликами. Це допоможе вам переосмислити першу половину року в форматі, який надасть сил рухатись далі, а
Що зробити в липні, щоб друга половина року була більш усвідомленою
- 🌀 Дати собі час на зупинку
- 🌀 Побачити не лише «що не зробила», а що вже є, з чим вдалось впоратись
- 🌀 Визначити 1-2 напрямки, на яких хочеться тримати фокус
- 🌀 Зробити центром свого планування свій стан: “Як я хочу почувати себе?”
Як зрозуміти, куди рухатись далі?
Повернутись до себе. Сфокусуватись на своєму стані зараз (якщо є втома, то марно ставити амбіційні цілі) та стані, у якому хочеться бути наприкінці року. І відповісти:
- — Що я візьму з собою далі?
- — Як я хочу почуватися?
- — Що стане моїм компасом на ці 6 місяців?
Ця половинка — не урізаний рік, не зіпсовані плани, не змарнований час. Це ти. Твій досвід. Твої відкриття.
Це запрошення подивитись на себе новими очима.
І створити друге півріччя не з тиску, а з довіри.