Бути нещасною = бути хорошою?

Ми всі живемо з певними переконаннями, які впливають на наші вибори, відчуття та стосунки із собою й іншими. Часто ці переконання формуються ще у дитинстві — у родині, в школі, у суспільстві, де ми зростали. І навіть коли ми дорослішаємо, вони продовжують непомітно керувати нашими життями.

Нещодавно я усвідомила одне зі своїх глибинних переконань:

“Бути нещасною = бути хорошою”.

Як формується таке переконання?

У моїй підсвідомості довгий час жила думка: як можна бути щасливою, якщо навколо стільки страждання?
Коли люди бідні, хворі, коли в Африці діти голодують — то моє щастя виглядало егоїзмом, бездушністю, навіть жорстокістю.

Тому й виникла внутрішня формула:

• Нещасна = хороша.
• Щаслива = погана.

Це було ніби продовженням мого основного життєвого сценарію «бути хорошою дівчинкою»: слухняною, чуйною, співчутливою, такою, що ставить інтереси інших вище за свої.

До чого це призводить?

Коли ми тримаємося за переконання «щастя = егоїзм», ми підсвідомо забороняємо собі радіти. Ми ніби вважаємо, що щастя треба заслужити або відкласти «на потім». І в результаті — живемо з постійним внутрішнім напруженням.

Але є важлива річ, яку я усвідомила.

Друге відкриття

Коли я обираю бути нещасною — я підживлюю у світі нещастя, множу його. Своєю енергією я ніби «підтримую» біль і безсилля.
А коли я дозволяю собі бути щасливою — я множу щастя. Я створюю простір, у якому й інші можуть відчути легкість, радість, натхнення.

Бути щасливою — це не про байдужість і не про відсутність емпатії.
Бути щасливою — означає робити внесок у світ, у якому хочеться жити.

Як це змінює життя?

Коли ми змінюємо переконання, ми змінюємо й свої дії:

🌱 Щастя — це не розкіш, а вибір. І цей вибір важливий не лише для нас, а й для тих, хто поруч.

✨ Якщо ви хочете практично навчитися помічати моменти радості у своєму житті та поступово змінювати внутрішній фокус із «нестачі» на «достаток», вам допоможе мій «Щоденник щастя».

Це простий і водночас глибокий інструмент, який щодня нагадуватиме вам: бути щасливою — це не егоїзм, а внесок у світ і турбота про себе.