У мене немає часу

У МЕНЕ НЕМАЄ ЧАСУ

👆🏻Ми так часто повторюємо цю фразу, що самі починаємо в неї вірити.

Якщо ми віримо, що часу у нас немає, саме це ми й відчуваємо.
Джулія Кемерон

І нас неймовірно дратує твердження, що у всіх однакова кількість часу. Тільки хтось за цей час встигає запустити ракету в космос, а ти не можеш знайти 30 хвилин на читання книги.

Чому так відбувається?

Тому що за фразою “у мене немає часу” часто приховане:

• мені страшно
• мені бракує підтримки
• я боюся осуду
• я не впевнена у собі та своїх силах
• а що, як не вийде?
• а що, як вийде? (страх успіху — дуже прихований і від цього підступний)
• я не знаю своїх пріоритетів
• я не знаю своїх цінностей
• я не знаю себе
• …і ще багато інших переконань та емоцій.

❗️ Ми шукаємо час, а насправді варто шукати те, що нас зупиняє та заважає ефективно його використовувати.

Годин у добі у всіх однаково. А ось причини діяти чи не діяти у кожного свої.

І виявити їх буває непросто — зазвичай вони ховаються глибоко й торкаються наших найсильніших переконань. Але це можливо — побачити їх і почати з ними працювати.

Як це зробити?

1️⃣ Запишіть відповідь на питання: “Що ховається за моїм “немає часу”?” Можливо, ви зможете розпізнати свої установки.

2️⃣ Також запитайте себе: “Для чого мені потрібен час?” Це допоможе зрозуміти ваші пріоритети.

3️⃣ І третій крок — перестаньте казати “У мене немає часу”. Почніть казати: “Я думаю, що у мене немає часу”. Ця фраза творить дива. Спробуйте!

Немає часу, бо немає усвідомленості

Ще одна причина відчуття нестачі часу — ми постійно перебуваємо думками то в минулому, то в майбутньому. Ми не проживаємо момент тут і зараз, тому здається, що часу бракує.

Джулія Кемерон у своїй книзі “Золота жила” пише:

“Прямо зараз у нас завжди вдосталь часу. Якщо зосередитися на кожній миті “тут і зараз”, ми зможемо проживати дні, навіть заповнені справами, з відчуттям, що часу вистачає. Ми хочемо відчувати, що все встигаємо. Але зазвичай нам здається, що ми вічно спізнюємося, хочемо зробити більше, навіть коли вже втомлені. І тоді ми кажемо, що часу не вистачає. Це відчуття з’являється тому, що ми не керуємо власним часом. Ми навіть не намагаємося це робити. Ось чому здається, що він нам не належить.”

Немає часу, бо немає управління ним

Фраза “У мене немає часу” — це пасивна позиція щодо управління своїм життям. Це ніби визнання: “Не я керую часом, а він мною”.

Сказати “У мене немає часу” легше, ніж визнати, що саме ти обираєш, як його витрачати. Ця фраза ніби знімає відповідальність за твоє життя.

“Я б із задоволенням…, але у мене немає часу” — це зручно та комфортно в моменті. Але загалом такий підхід приносить фрустрацію. Ти відчуваєш себе білкою в колесі, яку туди посадив хтось інший.

Немає часу, бо немає дозволу собі його мати

Часто, коли ми кажемо “У мене немає часу”, ми маємо на увазі, що немає часу на себе: на відпочинок, хобі, особистий простір.

“Як же хочеться часу, коли на нас не тиснуть обов’язки та турботи”, — пише Джулія Кемерон.

Насправді проблема не у браку часу, а у відсутності дозволу собі його мати. Дозволу відпочивати не тоді, коли втомився до півсмерті, а тоді, коли хочеться. Дозволу займатися улюбленою справою, а не відкладати її на “потім”.

Для цього не потрібен час, потрібен дозвіл собі. І вже потім — управління ним із позиції: “Я керую своїм часом. Я обираю, чим його наповнювати”.

Як бачите, за фразою “У мене немає часу” може ховатися безліч причин: від страху до пасивної життєвої позиції, від незнання своїх цінностей до заборони на власний вільний час.

Що саме стоїть за вашим “У мене немає часу”? ви можете дослідити самостійно або разом зі мною на коуч-сесії.

А ви часто кажете “У мене немає часу”? ⬇️