Якщо не знаєш, як досягти цілі

Нашому мозку зрозуміло лише те, що було. Тільки те, що він бачив, відчував, який досвід ми пережили.

Тому він і тримається за зрозуміле – за минуле.

Тому його й лякає незрозуміле – майбутнє.

Тому він намагається передбачити незрозуміле, звертаючись до зрозумілого.

І ось тому ми стикаємося зі ступором, коли ставимо ціль, але не розуміємо, як її досягти. В результаті – ми відмовляємося від цілі та замінюємо її тією, яка зрозуміла. Або ж відкладаємо ціль доти, доки не знатимемо, як її досягти.

Але я все більше переконуюсь у тому, що нормально (і навіть часом добре) не знати, ЯК досягти цілі. Важливо знати інше – КУДИ я хочу прийти в результаті. І робити ті кроки до цілі, які зараз видно.

Коли ми знаємо, ЯК досягти мети, то потрапляємо в тунель мислення – ми бачимо лише один шлях її досягнення, упускаючи можливості. І завжди це ЯК – це відтворення того, що вже було у нашому житті (або ми спостерігали у житті когось).

І тому ми пропускаємо можливості, які не “вписуються” у наш досвід, у те, що вже було у нашому житті.

Коли клієнти на коуч-сесіях кажуть мені, що не розуміють ЯК досягти цілі, але чітко бачать, КУДИ хочуть прийти й НАВІЩО їм це, я говорю їм, що це нормально.

Нормально не бачити весь шлях – ми ж його ще не проходили. Але важливо знати, куди ти хочеш прийти та почати рухатися у цьому напрямі.

Коли тримаєш у фокусі не ЯК, а КУДИ, то починаєш бачити такі можливості здійснення своєї мрії чи цілі, про які навіть не підозрював.

Поділіться, чи було у вас таке – коли ви не знали, як досягти чогось, але все наче дивним чином склалося?

P.S. Якщо вам важливо прояснити зараз, куди й навіщо рухатись далі – буду рада попрацювати з вами на коуч-сесіях.