Де ця тонка грань між насильством над собою та силою волі для досягнення результату?
Нам здається, що є лише дві стратегії:
Перша – ти досягаєш цілей незважаючи ні на що. Відпочинок, задоволення – потім, спочатку – ціль. І нас з дитинства вчили цьому – терпи, давай, зберись. І ми збираємося, терпимо і даємо – ціль за ціллю. Але рідко яка з них приносить справжнє щастя і радість (на них просто не залишається сил і часу).
Друга – досягнення цілей без насильства над собою. Про неї ми дізналися відносно недавно і вона нам дуже сподобалася – це ж так здорово, робити тільки те, що хочеться, без насилля над собою. Але зазвичай хочеться тільки їсти смаколики та дивитися фільми (серіали і т.д.).
Жити без насильства над собою добре, але як досягати цілей – не зрозуміло.
Я намагалася знайти баланс у цьому питанні й найчастіше мені це вдавалося. Але це вдавалося шляхом того, що я просто виключила зі свого життя більшу частину справ, заради яких доводилося насилувати себе.
А ось із фізичною активністю залишалося питання – насильства над собою не хотілося, але й без зусиль далеко не поїдеш. Так, є заняття, які були вбудовані в рутину, але їх замало.
Відповіддю на питання, де ж грань між ненасильством та зусиллям стала фраза психолога Ігоря Саторіна:
Що називати насильством теж питання. Наприклад, у тренажерному залі себе доводиться переборювати. Мабуть, насильство себе починається там, де біль протікає без внутрішньої згоди під гнітом сліпого «треба».
То що ж тоді “насильство над собою”? Це зусилля без внутрішньої згоди. Це тоді, коли ти робиш над собою зусилля тільки тому, що “треба” (при чому найчастіше навіть не зрозуміло, кому і навіщо).
Якщо ваше зусилля узгоджено з вашими цінностями, якщо воно базується на них, якщо ви бачите, заради чого більшого, заради якої цілі варто постаратися, то це не насильство над собою.
Коли я нагадую собі про важливість своїх цінностей “Здоров’я” та “Зовнішній вигляд”, то фізичне тренування – це вже не насильство над собою, а зусилля задля більшого.
Будь-яке зусилля може бути насильством або піклуванням про себе. Все залежить від того, що стоїть за ним – цінність чи сліпе “треба”.
Дисципліна – це рішення робити те, чого дуже не хочеться робити, щоб досягти того, чого дуже хочеться досягти. Джон Максвелл