Як писати ранкові сторінки

7 років тому я прокинулася о 7:20 ранку, відкрила чистий блокнот формату А4, написала дату і…⠀

І так почався мій роман із ранком та чистими сторінками блокнотів.⠀

Практика “ранкові сторінки” увійшла до мого життя разом із книгою Джулії Кемерон “Шлях митця”. Її стільки разів рекомендували прочитати, що я здалася :).

Змінювалися сезони та вид за вікном, змінювалися ручки та блокноти, змінювався настрій та думки. А найголовніше – змінювалася я.⠀

7 років тому почалося нове життя.

Життя, в якому я навчилася дивитися на свої думки збоку.

Життя, в якому ранок набув особливого сенсу.

Життя, в якому з’явилися побачення з собою та неймовірними світанками.

Життя, в якому я навчилася виливати тривогу на папір, а не дозволяти їй зжирати мене зсередини.

Життя, в якому я дозволила собі писати, творити, здійснювати мрії…

Дозволила собі бути собою. Чи не ідеальною собою, а собою справжньою.

6 років. 7 блокнотів. Сотні сторінок, з яких народжувалися мої статті, воркбуки та я. Справжня я.

На сотнях сторінок я слухала та чула себе. Знаходила в собі сміливість для здійснення найзаповітніших мрій та стійкість у важкі періоди життя.⠀

Ці сім блокнотів зберігають весь мій шлях змін за останні 7 років. І це так важливо – бачити, скільки вже всього я зробила і не знецінювати свої зусилля.⠀

Ранкові сторінки стали моїм найкращим другом, які готові слухати все, що завгодно і в будь-який час.

Вони стали для мене коучем, який ставив питання, що дають змогу подивитися на ситуацію під зовсім іншим кутом.

Вони стали для мене неймовірним ресурсом, у якому досвід перетворювався в енергію рухатися далі.⠀

Без ранкових сторінок не було б мого захоплення письмовими практиками. А без цього захоплення не було б усіх моїх воркбуків. Саме вони спонукали мене піти навчатися коучингу. Без ранкових сторінок 7 років тому не було б моїх коуч-сесій із клієнтами сьогодні та ще багато чого іншого (курсів, інтенсивів, вебінарів).

Здавалося б, всього 2-3 сторінки набридлих думок зранку – що вони можуть дати? Виявилось, що вони можуть дати нове життя. Не те, що ламає тебе навпіл, а те, до якого ти приходиш поступово та м’яко.⠀

Я дуже вдячна тій мені, яка 15.01.2016 року відкрила блокнот і почала писати:

“Поки всі сплять, вирішила спробувати почати писати ранкові сторінки. Подивимося, чи вони такі ефективні, як про них говорять…“

Хочете також спробувати?

Як писати ранкові сторінки

Якщо ви ще не знайомі з ранковими сторінками і не знаєте, як їх правильно писати, то ось як описує цей метод автор – Джулія Кемерон:

У найзагальнішому вигляді їх можна визначити як потік свідомості, вміщений на трьох листках рукописного тексту. Більш приземлено їх можна назвати “каналізацією для мозку”, адже саме в цьому і полягає їхнє пряме призначення.

Три сторінки того, що спаде на думку, — ось і все, що від вас вимагається. Якщо нічого не приходить, записуйте: “Нічого не йде в голову”. Так і робіть, доки не заповните усі три сторінки. Робіть, що завгодно, доки не заповните усі три.

Мої результати ранкових сторінок

За що я люблю ранкові сторінки?

По-перше, вони добре виконують функцію “каналізації”. Я весь негатив зливаю їм. І що більше я зливаю на сторінки, то менше дістається оточуючим. До речі, це одна з причин моєї перемоги над постійним невдоволенням.

Коли ви схиляєтеся над ранковими сторінками, то даєте знати собі і Всесвіту про свої мрії, невдоволення, надії.

Джулія Кемерон “Шлях митця”

По-друге, вони чудово допомагають розкладати по тарілочках кашу в голові. Письмо само собою структурує свідомість і думки, а якщо ще й задавати собі конкретні питання або розмірковувати на важливі теми, то каші в голові стає набагато менше. А ще письмо – це один із видів потокової діяльності. Як це працює, можете прочитати у книзі М. Чиксентмігаї “Потік”.

Ранкові сторінки розповідають нам, про що ми думаємо і чого потребуємо. Ми визначаємо свої проблемні зони та труднощі. Скаржимося, перераховуємо, уточнюємо, відокремлюємо та шкодуємо.Джулія Кемерон “Шлях митця”

По-третє, техніка “ранкові сторінки” дає мені можливість подивитись на життя з боку, як сторонній спостерігач. А це дуже корисно. Відразу бачиш свої слабкі місця та проблеми.

Ранкові сторінки як вільний потік свідомості поступово долають нашу відсталість, зацикленість на певних ідеях та поглядах. Ми починаємо помічати, що наші настрої, підходи та уявлення непостійні. Набуваємо відчуття руху, змін, що відбуваються.Джулія Кемерон “Шлях митця”

До речі, Е. Ломбардо у книзі “Краще досконалості” теж говорить про користь виписування своїх думок:

У нашій голові щомиті проносяться тисячі думок. Деякі з них ви усвідомлюєте, інші — ні. І оскільки ці думки у вас у голові, вас так і тягне сприймати їх як факти, а не власні суб’єктивні інтерпретації. Перенісши спогади з голови на папір, ви зможете подивитись на них по-новому.

По-четверте, коли перечитуєш записи, зроблені кілька місяців або навіть років тому, розумієш, як швидко змінюєшся і які дрібні проблеми тебе хвилюють. Дивлячись назад, бачиш, що переживання були марними. І це допомагає зараз більш спокійно й усвідомлено реагувати на те, що відбувається.

По-п’яте, ранкові сторінки за словами Джулії Кемерон “…один із способів прислухатися до голосу згори“. Це можливість почути, що Бог хоче сказати тобі.

До речі, Джулія Кемерон радить: “Ввечері перед сном можна скласти список питань, на які ми хотіли б отримати відповіді. А вранці, коли писатимемо на ті ж теми, ми зможемо виявити такі підходи та рішення, яких не помічали раніше. Поекспериментуйте в цьому напрямі. І будьте відкриті для будь-якої допомоги”.

А ще для мене вправа “Ранкові сторінки” – це своєрідна медитація. Адже так здорово зранку побути наодинці із собою. Чути, як цокає настінний годинник, дивитися у вікно і спостерігати за своїми думками, які пролітають в голові з такою ж швидкістю, як хмари в небі.

До речі, думки дуже схожі на хмари – є сірі та сумні, готові будь-якої миті пролитися дощем; є світлі та м’які, як пушинки; є фонові – розтягнуті на все небо одним простирадлом; а є пір’їнки – думки-штрихи; а ще можна побачити шматочки різноманітних думок-хмаринок.

У цьому й полягає для мене магія ранкових сторінок – ти спостерігаєш за своїми думками, які лягають на аркуш паперу, збоку, як за хмарами у вікні. Ти розглядаєш їх зміст і форму, вивчаєш і залишаєш найцікавіші екземпляри у своєму небі, а решту відпускаєш сховатися за обрієм.

Чи потрібно перечитувати ранкові сторінки

Це не обов’язково робити, але мені цікаво перечитувати свої сторінки. Для мене це як щоденник – я згадую, що відбувалося у конкретний період життя і можливість побачити, які внутрішні та зовнішні зміни відбулися.

А ви пишете ранкові сторінки?

P.S. Якщо ви не знаєте, про що писати в ранкових сторінках, то ось ця стаття для вас!